Що потрібно побачити у 12 західноєвропейських столицях? (Частина 1)

Віденська опера

Віденська опера – не лише найбільший і найкращий в країні театр, а й центр австрійської музичної культури. До 1918-ого року він мав назву — Віденська придворна опера. Будівлю, в якій знаходиться державний театр, побудували в 1869-ому році. Над її проектуванням працював Август Зіккард фон Зіккардсбург. Внутрішнім оформленням займався Едуард ван дер Нюлль.

Собор Святого Стефана у Відні

Собор Святого Стефана — споруда в готичному і романському архітектурних стилях. Католицький храм вважається національним символом міста Відня і Австрії в цілому. Тут знаходиться кафедра віденського архієпископа — примаса Австрії. 
Собор Святого Стефана розташований в центральній частині старого міста, на площі Святого Стефана (Штефансплатц). Будівництво першого храму (на місці собору) датоване 1137-1147 роками. Його шпиль досягає в висоту ста тридцяти шести метрів. Собор відомий не тільки своєю зовнішньою красою. В ньому зосереджені цінні реліквії — ікони, церковне начиння і твори мистецтва світового рівня, в тому числі «Штеффі». 
Туристи зможуть помилуватися мозаїкою, зводами, вітражами. На даний момент в дзвіницях храму встановлено двадцять три дзвони. Серед них головний — «Пуммерін». Його вага становить двадцять одну тонну. «Пуммерін» знаходиться в Північній вежі і дзвонить лише одинадцять разів на рік (на головні свята). Щогодини дзвін забезпечують інші одинадцять дзвонів Південної вежі. У крипті розташована фамільна усипальня Габсбургів. В східному його крилі можна побачити катакомби з підземним кладовищем.

Площа Ам-Хоф

Ам-Хоф — одна з найстаріших віденських площ. Раніше тут розміщувався двір Бабенбергів і резиденція імператора, проводилися турніри, весільні церемонії, страти, функціонував ринок. На площі знаходиться, неперевершеної краси, церква Ам-Хоф та інші унікальні будівлі. Посередині площі Ам-Хоф височіє «Марієнзойле» — колона 1664-1667 років, побудована на честь Діви Марії Божої Матері (пам'ятник Тридцятилітній війні). Храм Ам-Хоф має незвичну терасу, фасад в барочному стилі. З лівої сторони до церкви примикає палац Коллальто, споруджений в стилі барокко архітектором Лукасом Хильдебрандтом. На місці нинішнього будинку Банку Австрії свого часу Генріх Язомирготт побудував резиденцію австрійських герцогів Бабенбергів. В барочному стилі також витримані будинок сучасної Віденської пожежної служби і міський будинок.

Палац Коллальто

В 1715 — 1725 роках будівля набула остаточного барочного вигляду. Фасад, датований 1804 роком, виконаний в неокласичному стилі. В Палаці Коллальто свого часу мешкав Рамбальді Коллальто. Граф отримав дану резиденцію в дар від імператора. Палац довгий час використовували як житлове приміщення. Після двох світових воєн тут працювали різноманітні лавки і магазини. А в наші дні реставрована чотрирьохповерхова будівля палацу Коллальто належить Банку Австрії. Знаходиться вона на площі Ам Хоф.

Анкерний годинник у Відні

Тисячі туристів приїжджають в Відень для того, щоб помилуватися витвором мистецтва – знаменитим Анкерним годинником довжиною десять метрів. Його створив в 1911-ому році художник Франц Матш. Годинним є своєрідним мостом, який поєднує дві будівлі Страхової компанії «Анкер». Він символізує швидкоплинність часу. Фігурка дитини з метеликом уособлює життя, а пісочний годинник нагадує про неминучу смерть.
Історію Австрії презентують дванадцять 2,7-тиметрових мідних фігурок, які перебувають в русі. Серед них — імператори Марк Аврелій і Карл Великий, імператриця Марія Терезія і композитор Йосип Гайдн. Їх можна побачити в центральному віконечку циферблата годинника. Кожна, історично значима постать, «випливає» під музику характерної для неї епохи.

Скульптура Сальвадора Далі

Скульптура Сальвадора Далі встановлена на одній з центральних площ столиці Андорри. Вона отримала назву «Благородство часу», зображує циферблат годинника, який плавиться і повільно стікає по стовбуру дерева. На його верхівці можна побачити корону, яка символізує вічну владу безжалісного часу над людством. Висота скульптури становить п'ять метрів. Вона виконана з бронзи, являється копією знаменитої роботи художника і скульптора. Її князівству подарував Енріке Сабатер — довірена особа і агент Сальвадора Далі.

Міст через річку Валіра

Вантовий, пішохідний міст через річку Валіра розташований в центрі міста Андорра-ла-Велла. Він характеризується унікальною архітектурою. Туристи зможуть побачити витончені пілони з білого металу, поєднані вгорі. Місце їх стику прикрашає куля. Ввечері міст підсвічується і набуває вишуканого вигляду.

Замок Каса де ла Валль

Старовинний замок Каса де ла Валль (Будинок Долин) побудований в старому столичному кварталі знатною родиною Бускетс в XVI сторіччі з необробленого каменю. Він витриманий в стилі сільської каталонської архітектури. В 1702 році, згідно рішення Земельної ради, замок став власністю парламенту. Раніше тут проходили його засідання. 
Будинок — масивний і водночас легкий, увінчаний вежами, зубчастими стінами. Старовинний замок Каса де ла Валль визнаний культурно-історичною цінністю князівства Андорри. Замок відкритий для відвідування туристів. В ході екскурсії можна помилуватися залом Генеральної ради, в якому проводилися судові засідання, зазирнути на кухню зі старовинним приладдям. Комплекс особняку Каса де ла Валль формують ще кілька будівель:

• суд Сала де ла Джустісіа;
• філателістичний музей;
• капела Святого Арменола. 

Навпроти замку Каса де ла Валле, на честь підписання нової конституції Андорри в 1993 році, встановлено монумент.

Церква Святого Арменола

Церква Святого Арменола, відноситься до найстаріших будівель, датованих ХІ сторіччям. Вона не вирізняється значними розмірами і нагадує невеличку сільську, середньовічну церкву в романському стилі. В оформленні храму поєднуються прості, правильні, чіткі геометричні тіла – циліндри, конуси, призми, піраміди. Церква Святого Арменола виглядає дуже стримано і лаконічно. 
Туристи можуть побачити щільні стіни і невеличкі прорізи для вікон, нефи і аркади. Головним архітектурним багатством Церкви Святого Арменола вважається дзвіниця прямокутної форми, яка своїм зовнішнім виглядом нагадує сторожову вежу. Її висота становить десять метрів. На верхівці дзвіниці можна побачити хрест.

Міст Ла Маргинеда

Римський міст Ла Маргинеда внесений до списку культурної спадщини Андорри. Він тягнеться з Сант Джулія де Лориа в Андорра-Ла-Велья через Санта-Колома, являється зразком середньовічної архітектури. Його можна побачити в невеликому містечку поблизу столиці. Він майже не змінився з часів XII сторіччя. 
Ла Маргинеда — це найбільший, і водночас найвужчий міст в Андоррі. Він має вигляд витонченої дуги, перекинутої через бурхливу річку Валіра. Міст височіє на висоті десять метрів. Його арка має довжину тридцять три метри. Міст Ла Маргинеда викладений бруківкою По берегах річки Валіра зведені опори. Ширина моста з одного боку становить 7,8 метри, з іншого досягає 5,3 метрів. По центру міст звужується до 2,5 метрів, а потім піднімається. Туристів приваблює також живописна місцевість навколо нього.

Скульптура «Пісяючий хлопчик»

Скульптура «Пісяючий хлопчик» — відома і визначна пам'ятка Брюсселя, розташована на перетині Банної і Дубової вулиць. Скульптура має мініатюрний розмір (всього шістдесят один сантиметр), представляє собою статую-фонтан, вилиту із бронзи у вигляді оголеного хлопчика, пісаючого в басейн. Жителі Брюсселя розповідають, що статуя була встановлена на честь подій грімбергенської війни. Колиска з сином Готфріда третього Левенського була підвішена на гілці дерева. Малюк з люльки мочився на воїнів. Зробили це для того, щоб присутністю наслідника монарха надихати місцевих жителів. Але є інша версія, за якою статуя повинна була нагадувати городянам про хлопчика, який пописавши на вогонь, загасив під стінами міста ворожі боєприпаси.

Брюссельська ратуша

Брюссельска ратуша розташована на площі Гран-Плас, в історичному центрі столиці. Споруда побудована в XV сторіччі в стилі брабантської готики. На вершині вежі, висотою дев’яносто шість метрів, знаходиться п’ятиметрова статуя архангела Михаїла, який отримує перемогу над дияволом. Ратуша з ансамблем Гран-Пласа в 1998-ому році була визнана об'єктом ЮНЕСКО. У будівлі ратуші знаходиться резиденція мера. Вона відкрита для відвідувачів. Зали ратуші прикрашені позолоченими дзеркалами і старовинними гобеленами.

Собор Святого Михаїла

Будівництво кафедрального собору Святого Михаїла було розпочато ще в далекому 1226-ому році при герцогові Брабантському Генріху I. Завершили роботи по возведенню храму лише при Карлі V. 
Через скляні прорізи в церковній підлозі, можна побачити залишки попередньої церкви, датованої XI століттям. Храм наших днів будувався згідно проекту архітектора Жана ван Рюсбрьока, який також є автором центральної ратуші Брюсселя. Собор поєднує в собі романський, готичний і ренесансний стилі. 
Туристи зможуть побачити дві симетричні вежі, виконані в готичному стилі (загальною висотою шістдесят дев’ять метрів). Великий портал, прикрашений статуями святих, відкривається по центру. Всередині кожної вежі є довгі сходи, які ведуть на гарну терасу, розташовану на висоті — шістдесят чотири метри.
Вхід до собору здійснюється через масивні двері, прикрашені кованими рельєфами. Відвідувачі зможуть помилуватися розкішним внутрішнім оздоблення храму, в тому числі дивовижними вітражами та головним вівтарем з різьбленого дубу, прикрашеним фігурками з карбованої міді.
Храм був освячений на честь Святого Михаїла — небесного покровителя столиці. В стінах собору Святого Михаїла зберігаються мощі Святої Гудули — дочки каролінгського аристократа VII сторіччя. Вона вела благочестивий спосіб життя і була канонізована. Згідно переказів, біс заважав їй читати вночі релігійну літературу і постійно намагався загасити свічку. Але Гудула продовжувала її запалювати.

Церква Саблон

Церква Саблонской Богоматері являється архітектурною пам'яткою XIV сторіччя. Собор побудований в готичному стилі, привертає увагу туристів чудовим зовнішнім і внутрішнім оздобленням. Фасад будівлі виглядає дорого. Він прикрашений різноманітними елементами декору, характерними для готичного стилю, увінчаний шпилем. 
В інтер'єрі церкви можна виділити чотири величезних, розписаних малюнками вітражі, які підсвічуються вночі. Всередині собору можна побачити гарне оформлення стін і стель, різьблені елементи декору, великий, розкішний орган. В церкві є багато статуй. Ними прикрашений фасад собору, навколишня територія, внутрішні приміщення. Відвідати собор туристи зможуть з 8 години ранку до 18 години вечора. Вхід в церкву Саблон безкоштовний.

Замок короля в Брюсселі

Будинок короля в Брюсселі – будівля, виконана в готичному стилі. Її історія розпочалася ще в XIII сторіччі. Спочатку будинок виконував функцію складу для пекарів і не мав величного вигляду. Незабаром його почали використовували як в'язницю, а згодом — як податкову службу герцога Брабантського. Французькі війська на чолі з Наполеоном називали замок Будинком народу. Через деякий час замок було перейменовано в Будинок короля і реконструйовано. 
Нині в найгарнішому будинку розміщується міський музей, експозиція якого представлена безліччю витворів бельгійського мистецтва різних епох. Також тут зберігається колекція костюмів, подарованих статуї «Пісяючого хлопчика» високопоставленими гостями столиці.

Тауерський міст

Тауерський міст – по праву можна назвати унікальною пам’яткою Лондона. Подібної споруди немає в жодній країні світу. Тауерський міст складається з двох веж, виконаних готичному стилі. Вони сполучені між собою розвідними прольотами й пішохідними галереями. Завдяки цьому можливо вільно переправлятися на протилежну сторону ріки Темзи. Конструкція розведення мосту приводиться в рух завдяки потужному гідравлічному механізму. Початок будівництва Тауерського мосту припадає на другу половину XIX сторіччя.

Букінгемський палац

Букінгемський палац є офіційною резиденцією британських монархів і визначною туристичною пам’яткою столиці. Він знаходиться у Вестмінстері. Споруда була зведена в 1703-ому році для герцога Букінгемського. Головне призначення палацу – проведення офіційних церемоній, урочистих заходів і прийомів, розкішних банкетів. Букінгемський палац – робоча резиденція:
королеви і принца Філіпа;
герцога Йоркського;
графа й графині Уессекських.
Тут також знаходиться чотириста п’ятдесят робочих кабінетів службових та придворних осіб. Букінгемський палац може похвалитися чудовими садами, які розкинулись на сімнадцяти гектарах землі, а також озером, на березі якого проживають фламінго.

Вестмінстерське аббатство

Вестмінстерське аббатство або собор Святого Петра у Вестміестері представляє собою готичну споруду, яка розташована західніше від Вестмінстерського палацу. Його будівництво, з перервами, тривало з 1245-го по 1745-ий роки. З 1546-го по 1556-ий роки собор перебував в статусі кафедри. Сьогодні, Вестмінстерське аббатство – виняткова власність британської монархії. Тут проходить коронація монархів Великобританіїї та їх захоронення.

Колесо огляду «Лондонське око»

«Лондонське око» – це відоме колесо огляду, створене згідно проекту сімейства Девіда Маркса і Джулі Барфілд. Воно є одним з найбільших в світі. Туристи зможуть з висоти ста тридцяти п’яти метрів побачити все місто. 
Оглядове колесо почали будувати в 1999-ому році. Роботи було завершено в 2006-ому році. «Лондонське око» сьогодні визнано найкращим колесом огляду у світі. Воно оснащене тридцяти двома закритими кабінками, які символізують передмістя Лондона.

Британський музей в Лондоні

Головний історико-археологічний музей Великобританії — Британський музей в Лондоні — являється одним з найбільших художніх музеїв світу. Він поступається, за рівнем популярності, лише Лувру. Туристи в музеї зможуть побачити відомі твори мистецтва — Розеттський камінь, Портрет Ізабелли Брант, познайомитися з роботами архітекторів:

• Роберта Смьорка і Сіднея Смірка;
• Джона Рассела Поупа і Спенсера Де Грея;
• Джона Джеймса Бернет і Джона Тейла.

Знаходиться Британський музей в районі Блумсбері.

Берлінська стіна

У більшості туристів столиця Німеччини асоціюється з Берлінською стіною. Берлінську стіну було зведено наприкінці літа 1961-го року із бетону і обнесено колючим дротом. Її висота становила понад три метри, а протяжність складала сто шістдесят метрів. Свого часу Берлінська стіна була кордоном між двома частинами Німеччини. Вона розділила тисячі сімей на довгі тридцять років. Берлінська стіна існувала до осені 1989-го року. Сьогодні від неї залишилися лише фрагменти, які викликають у мандрівників величезний інтерес. Берлінська стіна стала символом свободи, єднання і непереможності людей, які, в силу обставин, опинилися в повній ізоляції.

Берлінський кафедральний собор

Будівництво Берлінського собору в барочному стилі тривало з 1894-го по 1905-ий роки. Він повинен був виконувати функцію придворної церкви династії Гогенцоллернів, яка знаходилася при владі. Возвели Берлінський храм на місці неокласичного собору, побудованого згідно проекту Карла Шинкеля. Попередня церква не подобалася імператору Вільгельму ІІ. Він вважав, що вона недостатньо велична. Її знесли, а замість неї архітекторами Отто і Юліусом Рашдорффами була побудована нова.

За задумом Берлінський собор мав стати головною церквою всіх європейських лютеран. Всупереч протестантським вченням, кафедральний храм постав надзвичайно багатим і яскравим. Він більше нагадував католицьку церкву. Берлінський собор отримав напрочуд красиве оздоблення. Ззовні він прикрашений скульптурами, колонами і ліпниною. Всередині можна побачити вітражі і картини на біблійну тематику. Кафедра для читання проповідей для прихожан прикрашена різьбленням по дереву. 
Під куполом собору є оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий панорамний вид. До Другої світової війни Берлінський собор мав висоту — 114 метрів. Під час військових дій церква була сильно пошкоджена. Після реконструкції висота собору досягає лише 98 метрів. 

Увагу туристів привертає орган храму, створений знаменитим німецьким майстром Вільгельмом Зауером. Всередині собору є усипальниця членів династії Гогенцоллернів. Перед церквою розкинувся парк «Люстгартен» («Парк бажань»). В центрі паркової зони знаходиться фонтан, оточений гарними газонами.

Бранденбурзькі ворота

Бранденбурзькі ворота вважають символом і візитною карткою столиці Німеччини. Дана берлінська пам'ятка поклала початок будівництву в берлінському класицизмі. Бранденбурзькі ворота знаходяться в центрі міста.

Вони примикають до Липової алеї, котра поєднує ворота з колишньою королівською резиденцією, а також є найвищою будівлею на Паризькій площі (висотою більше ніж двадцять п'ять метрів). Бранденбурзькі ворота возвели за наказом німецького короля Фрідріха Вільгельма ІІ в 1791-ому році. Їх безперервно будували протягом трьох років під керівництвом архітектора Карла Готтарда Ланґганса. Він спроектував дану тріумфальну арку, взявши за зразок парадні ворота Афінського акрополя.

За задумом, Бранденбурзькі ворота мали бути символом миру – «Вратами світу». Головною прикрасою воріт стала бронзова фігура давньогрецької богині створення світу Ірени на античній колісниці, запряженій чотирма кіньми. Скульптурна композиція дуже сподобалася Наполеону Бонапарту. Після завоювання Берліна в 1806-ому році, він забрав її з собою в Париж.

Лише через вісім років вона була відвойована і повернута на своє колишнє місце. З тих пір, в руках богині замість оливкової гілки можна побачити хрест. Вона іменується перемогою — Вікторією.

Рейхстаг

Рейхстаг є символом не лише Берліну, а й всієї Німеччини. Спочатку так називався парламент, бундестаг. Потім назва закріпилася за самою будівлею. Перший камінь рейхстагу було закладено в 1884-ому році за розпорядженням Кайзера Вільгельма I. Будівельні роботи тривали цілих десять років. Автором проекту став Пауль Валлота. Рейхстаг набув архітектурних рис італійського відродження.

Після капітальної реставрації, яку було завершено в 1999-ому році, будівля здобула скляний купол. Він був спроектований британським архітектором Норманом Фостером. Сьогодні, замовити екскурсію в рейхстаг можливо лише за попереднім записом на офіційному сайті бундестагу. Відвідування куполу з аудіогідом – безкоштовне. Потрапивши всередину, можна по сходам піднятися на оглядовий майданчик, щоб помилуватися містом з висоти сорока метрів.

Музейний острів

Музейний острів — одна з головних, визначних пам'яток Німеччини, яка знаходиться на річці Шпреє в центрі європейської столиці. Він займає північну частину острова Шпреєінзель. Музейний острів включений в перелік об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Його історія розпочалася в 1797-ому році. Король Пруссії Фрідріх Вільгельм II підтримав ідею створити на острові Шпреєінзель музей античних колекцій і мистецтва. 
В 1810-ому році король Фрідріх Вільгельм III видав указ про початок будівництва. В 1830-ому році було відкрито Старий музей, а в 1859 році відчинив свої двері Прусський королівський музей, який на даний момент має назву — Новий музей. 

Національна галерея почала приймати відвідувачів в 1876-ому році, а музей Боде, який спочатку називався Музеєм кайзера Фрідріха, і Пергамський музей виникли відповідно в 1904-ому і 1930-ому роках. Під час війни будівлі музеїв були частково зруйновані. Довелося їх реконструювати. Оновлений музей повноцінно запрацював лише в 2009-ому році. Музейний острів на півночі з'єднується з берлінськими берегами за допомогою пішохідного мосту Монбижу. 

Він проходить перед необарочною будівлею музею Боде з куполом. Південніше острів перетинає берлінський електропоїзд. За нею розташована будівля Пергамського музею, до якого з південної сторони примикають Новий музей і Стара національна галерея. Старий музей відділяє від Нового музею вузький Боденштрассе. Вхід до нього передбачений з боку парку Люстгартен. На схід знаходиться Берлінський кафедральний собор.

Дублінський замок

Дублінський замок є головною урядовою будівлею. Він був споруджений після навали нормандців, згідно указу короля Іоанна Безземельного. Дублінський замок — одна з найвизначніших і цікавих пам'яток столиці Ірландії! Споруда простояла вже більше ніж вісім століть і сьогодні користується великою популярністю серед туристів. Квиток в Дублінський замок коштує 8,5 євро. Приїжджі зможуть:

• Відвідати Центр мистецтв. Він розташований в каплиці.
• Отримати естетичне задоволення від Церкви Святої Трійці.
• Помилуватися Бірмінгемською вежею.

Іноді в Дублінському замку проводяться камерні концерти. В підземеллі, в затишному кафе, можна смачно пообідати.

Собор Святого Патрика

Собор Святого Патріка — найбільший храм не лише в Дубліні, а й в Ірландії. Свого часу настоятелем собору був знаменитий майстер пера Джонатан Свіфт — автор твору «Подорожі Гуллівера». Собор побудували XII — XIII століттях біля джерела Святого Патрика. 
Особливий інтерес у відвідувачів викликає архітектура храму. Собор Святого Патріка побудований в неоготичному стилі. Оздоблювальні роботи проводилися в вікторіанську епоху. Собор має величезні вікна. Панелі на стільцях прикрашені різьбою. На підлозі — вишукана плитка. В храмі туристи зможуть побачити традиційні готичні склепіння і орган.

Собор Христа в Дубліні

Собор Христа в Дубліні був заснований у 1031-ому році королем вікінгів Сітрігом. Кафедральний храм є вотчиною відразу двох дублінських архієпископів — католицького і англіканського: В часи правління Генріха II в соборі з’явилися хори, додаткові проходи і декілька каплиць. Остання реставрація Собору Христа відбулася у XIX сторіччі. Були оновлені застарілі елементи інтер'єру, з’явилися нові прибудови. Фасад був заново облицьований в 1875-ому році. 

В архітектурі Собору Христа в Дубліні чітко прослідковуються елементи норманського, раннього англійського стилів. Туристам варто побачити на власні очі гробницю лицаря Стронгбоу, датовану XII сторіччям, підземну частину собору (крипту), капелу Святого Лоуренса з забальзамованим серцем святого. 
На підлозі капели – оригінальна, керамічна плитка. Приїжджі зможуть відвідати виставку «Скарби Собору Христа», на якій представлені артефакти, пов'язані з богослужіннями — манускрипти, свічники та інші церковні речі. Серед експонатів музею собору — мумії щура і кішки, знайдені в музичному органі. Для дорослих вхід в Собор Христа коштує 6 євро, для дітей – 4,5 євро.

Музей «Дублінія»

Історико-археологічний музей «Дублінія» присвячений стародавній історії столиці Ірландії та її околиць: Він розташований неподалік від Собору Христа. Експозиція музею розділена на три частини. експонати можна чіпати руками, нюхати і навіть приміряти. Перша частина музейної колекції присвячена періоду вікінгів. Туристи побачать їх одежу, зброю, предмети побуту. Варто завітати в невеличке житло вікінгів.

Кожен бажаючий зможе:

• приміряти одяг вікінгів;
• вирушити в морську подорож;
• побувати на середньовічній ярмарку і прогулятися по середньовічній вулиці;
• почути звуки стародавнього Дубліну;
• погостювати у комівояжера XIV століття.

Виставка «Дублін в середньовіччі» переносе відвідувача в часи XII — XV сторіччя.

Національний морський музей Ірландії

Національний морський музей Ірландії знаходиться в районі Дан-Ларе міста Дубліна. Музей займає приміщення старовинної церкви Святого Михаїла. Тут можна ознайомитися з історією мореплавання і морською комерційною діяльністю країни.

Туристи побачать цікаві експонати:

• моделі історичних вітрильників;
• предмети корабельного побуту;
• бортові журнали;
• архівні фотографії;
• малюнки;
• різноманітні свідоцтва.

В музеї представлені артефакти, пов’язані с судном під назвою «Грейт Істерн», а також модель легендарного судна «Сіріус», який, на паровому двигуні, свого часу перетнув Атлантичний океан. Найбільшим експонатом Національного морського музею Ірландії є ліхтар, спроектований в 1902-ому році і який був знятий з маяка Бейлі в Північному Дубліні.