Що потрібно побачити у 12 західноєвропейських столицях? (Частина 2)

Аудекерк (Стара церква) в Амстердамі

Аудекерк (Стара церква) з’явилася у вигляді дерев'яної каплиці ще в 1213-ому році. Будівництво кам'яної споруди було розпочато в 1306-ому році. В архітектурний ансамбль входить дзвіниця з рисами ренесансної епохи, висотою 67 метрів, датована 1565-им роком. 
Церква займає площу — 3300 кв/м. В Аудекерк неперевершена акустика. В храмі налічується три органи. Найбільший з них — Vater-Muller — здобув світову популярність. Він вважається найкращим в Європі. Гідну конкуренцію органу становить чудовий карійон XVII століття, створений бельгійським майстром Франсуа Емоні. 
Найстаріший дзвін Амстердама був відлитий в 1450-ому році. Він скликає прихожан на молитву. Внутрішнє оформлення церкви характеризуються поєднанням вибілених стін і вітражів католицького періоду, створених Дірком Крабетом і Альбертом ван Норте в 1555-ому році.

Королівський палац в Амстедамі

Королівський палац в Амстердамі побудували в XVII сторіччі. Палац до початку XIX століття виконував роль міської ратуші. В епоху наполеонівських завоювань він перетворився на резиденцію Луї Бонапарта. З плином часу палац став належати Оранському королівського дому, а в 30-і роки минулого століття його викупила держава.
Королівська резиденція помітно вирізняється на фоні інших будівель, завдяки своєму величному вигляду. Його автором був знаменитий голландський архітектор Якоб ван Кампен.
У будівлі досконалі форми і багатий декор. Королівська резиденція нараховує три поверхи розкішних залів, оформлених в стилі голландського класицизму. Вінчає палац купол з флюгером (корабелем-коггом) — символом міста, яке розкинулося на річці Амстел.

Для оздоблення приміщень був використаний благородний мармур, в художньому оформленні прослідковуються нотки епохи географічних відкриттів. Численні зали і галереї містять картини Рембрандта, Йорданса, Лівенса і Боля.

Музей Ван Гога

В музеї Ван Гога максимально відтворено обстановку, в якій відомий митець займався творчістю. Тут зберігається величезна колекція робіт художника – приблизно двісті малюнків. В музеї працює лабораторія творчості Ван Гога, бібліотека, представлені найважливіші етапи творчості митця:

• ранні роботи;
• Париж;
• Арль;
• Сен-Ремі-де-Прованс;
• Овер.

До музею прибудовано приміщення, в якому регулярно проводяться цікаві виставки приватних колекцій, музейного архіву. Крім робіт Ван Гога, тут можна ознайомитися з творчістю його сучасників.

Церква Ньівекерк

Ньівекерк («Нова церква») — відома пам'ятка і окраса Амстердаму, справжній символ голландської столиці.. Свою назву готичний храм, зведений в кінці XIV на початку XV сторіччя, отримав на противагу відомому собору міста — Аудекерк («Стара церква»). 
Тут проходить коронація представників правлячої династії Насау-Оранських і їх поховання. Своєю появою церква зобов'язана меценату Виллему Еггерту, який виділив не лише чимало коштів на її будівництво, а й територію власного саду. Висота шпилю собору складає майже 109 метрів.

Амстелкрінг

В центральній частині кварталу Червоних Ліхтарів, в колишньому будинку городянина Яна Хартмана, розташована католицька церква під назвою Амстелкрінг. В ній знаходиться орган, картини XVI- XVII сторіччя, різні стародавні церковні речі. Була відреставрована церковна кухня XVII століття, оздоблена кахлями із зображенням дитячих ігор і забав. Вхід в церкву для дорослих коштує 10 євро, для дітей віком від 5-ти до 18-ти років — 5 євро. Для малюків віком до 4-х років вхід вільний.

Ейфелева вежа

Ейфелева вежа – беззаперечний символ не лише Парижу, а й всієї Франції. Залізна споруда, побудована для Всесвітньої виставки 1889 Гюставом Ейфелем, свого часу не користувалася популярністю серед парижан. Сьогодні, навпаки, Ейфелева вежа — одне з найбільш відвідуваних туристами місць. Вночі споруда виділяється на фоні інших будівель, завдяки яскравому освітленню і неймовірній грі лазерних променів.

Лувр

Лувр – визначна пам’ятка Парижу. Найвідоміший музей світу знаходиться на правому березі ріки Сени. В Луврі зберігається більше ніж тридцять п’ять тисяч експонатів (охоплюють період — від стародавніх часів до XIX сторіччя). Серед них — найбільші в світі колекції живопису, скульптури (в тому числі шедеври — Мона Ліза і Венера Мілоська), роботи Вермеєра, Караваджо, Рембрандта та інших.

Версаль

Палацово-парковий ансамбль – Версаль — являється колишньою резиденцію французьких королів. Він знаходиться в передмісті столиці. Версаль є туристичним центром світового масштабу. Щорічно сюди приїжджають чотири мільйони людей, щоб помилуватися красою, величчю і розкішшю палацу. 

Будівництво ансамблю розпочалося в 1661-ому році, за часів Короля-Сонця Людовика XIV. Над створенням Версалю працювали архітектор Луї Лево, художник Шарль Лебрена і ландшафтний архітектор Андре Ленотра.
«Серцем» Версальского палацу є дзеркальна галерея. Довжина кімнати становить сімдесят три метри, а ширина досягає приблизно одинадцяти метрів. В ній налічується триста п’ятдесят сім дзеркал, які встановлені паралельно сімнадцяти вікнам. 

Прикрашають галерею вази в бронзовій оправі, срібні торшери і канделябри, люстри із кришталю і вазони, в яких ростуть апельсинові дерева. Із Дзеркальної галереї туристи зможуть потрапити в апартаменти королівської сім'ї. В спальні королеви знаходиться вишукане ліжко. В опочивальні всі поверхні вкриті золотом.

Собор Паризької Богоматері

Собор Паризької Богоматері побудований на честь Діви Марії, яка народила Ісуса Христа. Храм є чудовим взірцем раннього готичного мистецтва з елементами романської архітектури. Розпочалося спорудження собору в 1163-ому році за часів короля Людовика VII і папи Олександра ІІІ. Будівництво собору продовжувалося до 1250-го року, але завершальні роботи тривали ще до 1345 року.

Собор Паризької Богоматері захоплює своєю величчю і красою. Висота храму становить тридцять п’ять метрів, довжина – сто тридцять метрів, а ширина – сорок вісім метрів. Висота дзвіниць складає шістдесят дев’ять метрів. Найбільший дзвін «Емануель» (східна вежа) важить п'ятнадцять тон. Стіни храму викладені з каменю сірого кольору. В Соборі Паризької Богоматері зберігається одна з найбільших реліквій християнської віри – Терновий Вінець.

Міст Олександра ІІІ

Міст Олександра III в столиці Франції був споруджений в 1896-ому році. Мета його будівництва полягала в увіковіченні історично-значимої події – заключення франко-російського політичного союзу. Міст був названий на честь російського самодержця.

Він оздоблений:

• колонами, вкритими позолотою;
• світильниками, вилитими із бронзи;
• купідонами та херувимами;
• фігурками німф та коней з крилами;
• сто семи метровою металевою аркою.

Міст Олександра III також увінчаний чотирма позолоченими статуями — Науки, Мистецтва, Торгівлі і Промисловості. В 1900-ому році, на відкриття мосту, завітав Микола II.

Пілони мосту правого берега уособлюють Францію сучасності і середньовіччя, а пілони, розташовані на лівому березі – державу ренесансної епохи та часів правління короля Людовика XIV. Поряд із входом на міст, було встановлено скульптури, які символізують річки — Сену, Неву.

Замок Вадуц

Замок Вадуц був споруджений в епоху раннього Середньовіччя. Протягом XVI і XVII століть споруду добудовували і реставрували. Замок належав сімейству Верденберг-Сарганс. На території замку знаходиться каплиця святої Анни з готичним вівтарем. З 1938 року замок Вадуц став офіційною резиденцією князя Ліхтенштейну.

Кафедральний собор

Кафедральний собор (інша назва Кафедральний собор Святого Флоріна) побудований в неоготичному стилі. Спочатку він був парафіяльною церквою і тільки в 1997 році отримав статус собору. Сьогодні храм являється резиденцією архієпископа римо-католицької церкви. Він розкинувся на фоні гірської місцевості і невисоких споруд Вадуца. В усипальниці кафедрального собору поховані:

• принц Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн;
• принц Карл Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн;
• князь Франц Йосиф ІІ;
• Вільгельм, граф фон Хоенау.

Ліхтенштейнський музей мистецтв

Музей образотворчого мистецтва князівства Ліхтенштейн знаходиться в центрі столиці. Його було відкрито в листопаді 2000-го року. Більшу частину музейної колекції складають твори сучасного мистецтва. Особлива увага приділена скульптурі і інсталяціям. На розробкою проекту Музею мистецтв Ліхтенштейну працювали швейцарські архітектори Мейнрад Морган і Генріх Дегель. 

Будинок споруджено в формі чорного куба з тонованого бетону і базальту. В оформленні фасадів використані вкраплення гальки з долини ріки Рейн. В приміщенні музею нараховується шість білосніжних виставкових зали. Їх загальна площа — 1750 кв/м. Гордістю музею вважається одна з найбільших в світі приватних колекцій мистецтва, власником якої є князь Ліхтенштейну.

Національний музей Ліхтенштейна

Національний музей Ліхтенштейну був заснований в 1953-ому році. Експозиція музею присвячена історії, географії, біосфері держави. Тут зібрана багата колекція середньовічної зброї, керамічних виробів, килимів, меблів, а також півтори тисячі картин фламандських художників. Створення музею свого часу було ініційовано князем Йоганном II. В листопаді 2003-го року, після проведених реставраційних робіт, оновлений музей знову було відкрито для відвідувачів.

Скульптурна композиція «Три коня»

«Три коня» — презентабельна і оригінальна композиція із скульптур. Вона знаходиться на площі, перед столичною ратушею. Витвір мистецтва створив відомий скульптор-модерніст із Швейцарії Наг Арнольді. Скульптурна група представляє собою трьох фігурок коней, відлитих з бронзи, які застигли в різних позах.

Собор Люксембурзької Богоматері

Інша назва собору Люксембурзькій Богоматері — Нотр-Дам. Будівля споруджена в готичному стилі з рисами Ренесансу, характеризується витонченістю і має велику кількість святинь. В соборі щорічно віддають шану святій діві Люксембурзькій. Тут знаходиться усипальниця правителів Люксембургу, саркофаг короля Богемії Іоанна Сліпого.

Палац Великих герцогів

Палац Великих герцогів в Люксембурзі споруджено в стилі іспанського відродження. Сьогодні він належить главі держави. Палац Великих герцогів являється місцем проведення офіційних церемоній, конференцій і аудієнцій. Сімейство герцогів отримало палац в 1945-му році. Тоді з вигнання повернулася Велика Герцогиня Шарлотта. 

Палац служить лише резиденцією монаршого роду. Родина в ньому не проживає. На першому поверсі будівлі знаходяться зали і кабінети. В Бальній Залі влаштовуються прийоми і банкети на честь високопоставлених гостей.

Міст Адольфа

Міст Адольфа вражає своїм красивим і величним зовнішнім виглядом. Він названий на честь герцога Люксембурга, який знаходився при владі на початку XX сторіччя. Початок будівництва кам’яного мосту — 1900-ий рік. Міст Адольфа досягає в висоту сто п’ятдесят три метри, з'єднує Нижнє і Верхнє місто столиці.

Замок Бофор в Люксембурзі

Замок Бофор в давні часи представляв собою міцну фортецю на сході Люксембургу. Сьогодні він перетворилася на романтичну і мальовничу руїну, яка користується великою популярністю серед туристів. 
Першим власником замку був Вальтер фон Вильц. Приїжджим пропонують прогулятися вздовж мальовничого озера, завітати в ренесансний палац, спробувати чорносмородиновий лікер місцевого виробництва. Бофор привертає увагу мандрівників в'язницею з камерою тортур.

Абатство Ноймюнстер

Серед численних пам'яток міста Люксембургу слід виділити старовинне абатство Ноймюнстер. Сьогодні в його стінах знаходиться культурний центр, в якому організовуються виставки, концерти, проводяться семінари. Ноймюнстер – значима історична та архітектурна пам'ятка, побудована ченцями ордену святого Бенедикта в 1606-ому році.

Монако-Віль (Старе місто)

Монако-Віль — незвичайне і привабливе місце для туристів. В Старому місті можна побачити розкішні палаци вельмож, широкі вулиці і статуї, об'єднані в єдиний архітектурний комплекс. Привертає увагу мандрівників статуя немовляти в центрі Монако-Віллі і пам'ятник у вигляді фламінго. З найвищої точки Монако-Віль відкривається чудовий вид на простори Середземного моря.

Князівський палац в Монако

Князівський палац — одна з найбільш цікавих пам'яток Монако. Він являється офіційною резиденцією державних правителів старовинного роду Грімальді. Князівський палац — найбільш привабливе для туристів місце в Монако. Він вражає величним зовнішнім виглядом. Генуезькому роду Грімальді пам'ятка належить з кінця XIII сторіччя. 

В палаці представлена італійська галерея, Салон Людовика XV, тронний зал, Салон Мазаріні. У внутрішньому дворі (влітку) організовуються концерти. В палаці працює музей. В південно-західному крилі можна побачити особисті покої Грімальді.

Собор святого Миколая в Монако

Кафедральний католицький собор Святого Миколая в Монако споруджений в романському стилі в 1875-ому році. Для його будівництва був використаний білий камінь. На місці храму раніше знаходилася стара церква Святого Миколая (датована XIII сторіччям). 

Собор виконує роль усипальниці князів Монако. Його інтер'єр прикрашений картинами відомого живописця Луї Бреа. Вівтар, кафедра собору висічені з каррарського мармуру білосніжного кольору. В соборі Святого Миколая звучить орган 1976-го року, проводяться концерти релігійної музики.

Каплиця Милосердя Божого

Каплиця Милосердя Божого — Шапель-де-ля-Мізерікордія одна із найстаріших споруд в Монако. Її побудували в 1639-ому році в стилі бароко. Спочатку вона була місцем зібрань членів Братства чорноголових покаянних Грішників. Фасад каплиці прикрашений капітелями, пілястрами, картинами із мозаїки Спрег Ернеста. 
Головним скарбом каплиці вважається скульптура Христа із дерева. Її автором являється скульптор Франсуа Жозефом Бозіо. В каплиці також можна побачити гарний різнобарвний вівтар із мармуру, підсвічники і чаші, статуї Діви Марії, старовинні ювелірні прикраси із золота.

Океанографічний музей Монако

Океанографічний музей Монако об'єднує:

• музей, заснований в 1889-ому році князем Монако Альбером I;
• океанографічний інститут, відкритий в 1906-ому році.

З 1957–ому році музей очолював Жак Ів Кусто. В ньому знаходиться чудова колекція опудал і скелетів морських тварин. В музеї також можна побачити моделі кораблів, морське спорядження, зброю. В підвальному приміщені розташований акваріум, в якому представлено чотири тисячі видів риб і приблизно двісті видів безхребетних тварин.

Бернський собор

Кафедральний собор Берна, побудований в пізньому готичному стилі, височіє над середньовічним Старим містом. Він є найбільшим храмом Швейцарії. Шпиль собору досягає ста метрів. Крім чудового фасаду. туристам варто побачити барельєфи із зображенням сцени Страшного суду, а також фігурну різьбу по дереву на хорах і вітражну картину «Танець смерті».

Федеральний палац в Берні

Федеральний палац в Берні являється однією із головних пам’яток столиці і місцем дислокації парламенту, федерального уряду Швейцарії. Будова знаходиться на площі Бундесплатц (Старе місто). Будівництво палацу тривало з 1894 по 1902 роки. Автором проекту став австрійсько-швейцарський архітектор Ганс Ауер.

Центральний зал Федерального палацу перекритий величним куполом. Він поєднує зал Національних зборів і зал Федеральної ради. Привертають увагу статуї воїнів-ландскнехтів із бронзи і статуї швейцарських національних героїв із мармуру, а також елементи декору — вітражі.

Головний зал Федерального палацу оздоблений настінними панно, різьбою по дереву і дорогоцінним мармуром темного кольору. Зал Національних зборів прикрашений світлим мармуром. Тут можна побачити безліч скляних і кованих деталей. Зал урочистих прийомів вражає розкішним панно із зображенням шести чеснот.

Будинок-музей Ейнштейна в Берні

Будинок-музей Ейнштейна розташований в столиці Швейцарії за адресою: Крамгассе, 49. В ньому вчений орендував квартиру в 1903-1905 роках. У цей період Ейнштейн працював в швейцарському патентному бюро. Інтер’єр в будинку зберігся незмінним до наших днів. Туристи зможуть побачити, в яких умовах жив і працював геній.

Експозиція будинку-музею займає два поверхи. На третьому поверсі можна ознайомитися з біографією вченого, його фундаментальними роботами, а також подивитися, присвячений Ейнштейну, документальний фільм.

Замок-музей Егенсдорф

В давні часи замок Егенсдорф представляв собою звичайну середньовічну будівлю. Згодом, в 1720 році, при Альбрехті Фріриху фон Ерлаху він перетворився на витончену резиденцію в стилі бароко. З 1936-ого року в замку відкрито музей бернського декору. В музеї організовуються тимчасові і постійні виставки, на яких представлені меблі, картини і годинники, датовані годин XVІІ – XІX сторіччям. Оточує замок чудовий парк.

Годинникова вежа в Берні

Годинникову вежу було побудовано в 1218-1220-их роках з метою для захисту західних околиць Берна. Поступово вежа втратила оборонну функцію. В XV сторіччі її використовували як в'язницю. З плином часу, вежа в столиці Швейцарії отримала власний красивий годинник із п'яти механізмів. Щогодини розігрується вистава з часових фігур. Кожний день присвячений римському міфологічному божеству.