Актуально про туристичний збір: хто та коли повинен сплачувати?

Відповідно до п. 168.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

 Згідно з пп. 168.2.2 ПКУ платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради тощо про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

    Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 % до 1 % до бази справляння збору (вартість усього періоду проживання за вирахуванням ПДВ):
-внутрішній туризм (громадяни України) – до 0,5 відсотків;
-в’їзний туризм (іноземці) - до 5 відсотків

Пунктом 268.5 ПКУ встановлено, що податковими агентами, які уповноважені справляти туристичний збір з платників є:
а) адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичні особами або фізичні особи – підприємці, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою тощо справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Зазначені податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

   Хто ж не зобов’язаний платити туристичний збір? Відповідь на це питання знаходимо в пп. 168.2.2 ПКУ, де зазначено, що платниками збору не можуть бути особи, які:
-постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
-особи, які прибули у відрядження;
-інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
-ветерани війни;
-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
-особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
-діти віком до 18 років;
-дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
 

                                                                  Відповідальність у разі несплати туристичного збору
За несплату туристичного збору передбачена адміністративна відповідальність. Так, відповідно до ст.. 163-17 КУпАП невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, для підтвердження правомірності застосування ставки туристичного збору податковий агент зобов’язаний мати копії відповідних документів, які підтверджують статус фізичної особи (резидент чи нерезидент) та надають право на пільги щодо оплати такого збору (посвідчення про відрядження, наказ про відрядження тощо).