5 чудес Рівненської області, які ви маєте побачити вже цього року

На Рівненщині можна побачити безліч історичних та архітектурних пам'яток, що вразять навіть самого вибагливого туриста. Сьогодні hotels24.ua розповість про деякі чудеса Рівненьскої області, які ви маєте побачити вже цього року.

1.Острозький замок

Одна з найпопулярніших архітектурних пам'яток Рівненщини — Острозький замок розташований неподалік обласного центру в невеликому місті Острог. Замок, який височить на пагорбі в 20 метрів, побудували в 14 ст. на тому місці, де було укріплення Київської Русі, спалене монголо-татарами. В замковому комплексі поєднувалися дерев'яні і кам'яні будівлі, які були добре захищені з одного боку глибоким ровом, а з іншого — урвищем.
До нашого часу збереглися Камяна та Кругла вежі, Богоявленська церква з дзвіницею над брамою, а також залишки оборонних мурів.
Найстаріша частина Острозького замку — Кам'яна вежа, датована кінцем 14 ст, зводилася, як сторожова і одночасно житлова споруда. Саме такі вежі при облозі, маючи товщину стін до 3-х метрів, були останнім пунктом оборони середньовічних замків. Ця споруда в замку мала 3 яруси, при цьому нижній ярус був заповнений запасами їжі та питної води, а два верхніх — містили житлові кімнати. Саме верхні яруси неодноразово перебудовалися в 19-20 ст.
Неподалік розміщена ще одна вежа — Кругла, що зведена в стилі українського ренесансу пізніше Кам'яної. Кругла або Нова вежа, що будувалася з цегли та каміння також мала декілька ярусів, проте відрізняється тим, що на верхньому ярусі оточеному фігурними зубцями, були бійниці.
Крім двох веж, оточених оборонними стінами в замку була також Богоявленська церква, яку будувалася в 15-16 ст. Цікаво, що церква теж була частиною оборонного комплексу. З того боку, де храм був найближче до замкових мурів, стіна мали триметрову товщину і було місце для біниць та вартових. Кілька століть церква була напівзруйнована і лише в кінці 19 ст. була відновлена, проте ренесансно-готичний стиль в її архітектурі практично не зберігся. На початку 20 ст. біля церкви було зведено дзвіницю над брамою, що добре вписалася до збереженого комплексу.
Починаючи з 14 ст. протягом трьох століть замком володів один з найбагатших і дуже впливових в Речі Посполитій — рід князів Острозьких. За панування князя Костянтина Острозького місто найбільше розвинулося в економічному освітньому та культурному плані. Острог був добре відомий своєю академією, яку заснував в 1576 році Василь-Костянтин Острозький. І в той час в Східній Європі це був перший вищий навчальний заклад. Також тут з'явилася кирилична друкарня Івана Федорова, в якій було надруковано перший український підручник — греко-слов'янський "Буквар" та першу друковану — Острозьку Біблію.
Зараз в Кам'яній вежі розташована частина краєзнавчого музею Острогу, де можна побачити археологічні знахідки, стародавні меблі шляхтичів, колекції старих ікон, картин і порцеляни. Найпопулярнішим експонатом музею — є, звичайно, унікальна острозька Біблія, надрукована в 1681 році.

Адреса: Рівненська область, місто Острог

2.Базальтові стовпи

Є в Рівненській області одне з природних чудес — Базальтові стовпи, які можна знайти в Костопільському районі біля сіл Базальтового та Берестовця в урочищі Іванова долина. Виявляється, що не тільки в Україні, а й в Європі, таке залягання гірської породи у вигляді високих стовпів — рідкісне явище. В Івано-Долинському родовищі базальтів з п'ятьма кар'єрами, деякі з яких затоплені, створено заказник “Базальтові стовпи”. В одному з кар'єрів унікальні стовпи з кількома гранями, товщиною до метра і висотою від трьох до 30 метрів, дивним каскадом оточують прозоре озеро, що розташувалося внизу.
З'явилися ці камені тут мільйони років тому від вулканічної магми, що розтікалася з грізних вулканів і застигла в різних формах. Застиглий базальт довго зберігався під товщею піску і крейди, допоки в 17 ст. один з місцевих селян випадково викопав каміння. Пізніше йому навіть вдалося відкопати стільки каміння, що вистачило побудувати фундамент будинку. Величезне каміння навчилися добувати і вивозити на будівництво доріг, будинків, храмів. В кінці 19 ст. в цих місцях польська влада налагодила масове видобування каменю, що дало поштовх для розвитку ближніх сіл. Починається розбудова селищ і навіть до кар'єрів прокладена залізнична гілка. Крім цього по річці Горині базальти переправляють баржами. Вже в 30-х роках 20 ст. в Івановій Долині працювали три тисячі поляків та українців, для яких в селищі було проведено електропостачання, водопровід, каналізація. Крім цього тут збудували школу, дитячий садочок, клуб, дорогу для велосипедів в сусіднє село, а також почали будівництво аеропорту. Попри важку роботу, оплата праці та створені умови проживання, підходили більшості робітникам. Після війни видобування базальтового каміння майже припинилося, ближче до нашого часу поновлювалося, хоча за словами фахівців поклади його оцінені в 200 мільярдів доларів.
Цікаво, що саме з цих базальтів будувалися майдани Варшави, Брюсселя, Відня, Парижа і Берліна. Дивовижні “Базальтові стовпи” номінувалися на звання одного з семи чудес України.

Адреса: Рівненська область, с. Базальтове

3.Селище Клевань

На Рівненщині в селищі Клевань знаходиться одне з найромантичніших місць і чудес в Україні — “тунель Закоханих”. Поряд з залізничною станцією Клевань простягнувшись майже на 4 км над коліями, утворився живий коридор з дерев у вигляді тунелю. За переказами місцевих це диво з'явилося тут завдяки тому, що колись між двома селами, в яких були розміщені військові бази, для маскування залізниці між ними посадили густий ліс. Таким чином виросші згодом дерева та кущі сплелися в унікальний живу арку, що тепер вабить до себе тисячі закоханих. Молодята та закохані з усієї країни їдуть до Клевані, щоб побачити це неповторне природне творіння. І, звичайно, існує гарна прикмета, що поцілунок в “тунелі Закоханих” є запорукою того, що кохання збережеться на все життя. Крім цього за словами місцевих жителів живий коридор має чудодійну силу виконувати загадане в ньому бажання. А от молодята, які тут бувають, прагнуть посадити біля колій прекрасні квіти, щоб сімейне життя в них було, таким же гарним, а почуття вічними. Не оминають “тунель Закоханих” й майстри фотографії, адже тут можна створити безліч яскравих сюжетів, від природних пейзажів до романтичних фотосесій.

Крім романтичного тунелю в Клевані знаходиться замок 15 ст., що належав роду Чарторийських і входить до сотні замків та фортець України. Селище Клевань, історія якого почалася в 12 ст мало назву Коливань. В середині 15 ст. Литовський князь Свидригайло віддав територію селища Михайлу Чарторийському, який почав будівництво фортеці. За 20 років добудував замок син господаря — Федір і близько 400 років маєток належав їх роду. Могутня споруда була зміцнена пятикутними вежами, товщина стін яких була до 4 метрів і мала 4 крила. Вежі знаходилися з боку річки і при в'їзді до замку, а через глибокий рів був прокладений дерев'яний міст. Його згодом замінили кам'яним, що мав чотири арки і відрізнявся міцністю. Західний бастіон був оборонною спорудою, а східний — сховищем зброї та пороху.
В 17-18 ст. фортеця перетворена на колегію єзуїтів, а на початку 19 ст. князь Костянтин Чарторийський відкрив тут польську гімназію. Пізніше тут розташувалось духове училище. При цьому східне крило було перебудовано і в замку з'явилися два флігелі.
За радянської влади в маєтку розміщували притулок для бідних, пункт НКВС, школу-інтернат, лікувальний заклад для людей з алкогольною залежністю. А в часи війни в замку мала штаб польська Самооборона. Протягом довгого часу змінювалась архітектура замку, разом із зміною господарів, а незмінними залишаються гарні легенди. На даний момент замок Чарторийських стоїть напівзруйнований і дуже чекає на реконструкцію.

Недалеко від замку знаходиться ще одна архітектурна пам'ятка Клевані — Благовіщинський костел. Храм зведений в стилі раннього барокко, був усипальницею князів Чарторийських. Заснував костел князь Єжи Чарторийський на початку 17 ст., який після навчання у віленських єзуїтів, став першим католиком свого роду. Щоб засвідчити вірність новій вірі, почав будівництво костелу з дерева, а пізніше — з каменю. Костел вирізнявся великим вівтарем, якого прикрашав відомий флорентійський художник 17 ст. Карло Дольчі. Пізніше неподалік костела звели двоярусну дзвіницю, що наверху була прикрашена декоративним ліхтарем. За радянських часів Благовіщенський костел стояв закритий, а в наші часи його передали католикам. Зараз в костелі відбуваються реставраційні роботи.

Адреса: Рівненська область, с.м.т.Клевань

4.Корецький замок

В затишному містечку Корець знаходиться пам'ятка архітектури — Корецький замок, що вважається візитівкою міста. Історія міста Корець починається із записів в Іпатіївському літописі в 1150 році. Містом в різні часи володіли роди Острозьких, Корецьких, Лещинських і Чарторийських. Найбільший економічний розвиток цих місць припав на 11-12 ст., коли Корець зміг стати торговельним центром Волинського воєводства.
В кінці 14 ст. князь Острозький на пагорбі зводить дерев'яну фортецю, вода до якої подавалася з протікаючої внизу річки Корчик. В 15 ст. замком почали володіти князі Корецькі. І вже в наступному столітті Богуш Корецкий спорудив глибокий рів і підйомний міст над ним, а також звів стіни із каменю. До кінця сторіччя майже вся будівля була укріплена каменем. В середині 17 ст. замок переходить до роду Чарторийських і згодом його перетворили в палац. В 1832 році палацовий комплекс зруйнувала пожежа. В кінці 19 ст. руїни колишнього славетного замку придбав поміщик Бнинський, який спробував відреставрувати його, проте невдало.
В 2005 році був відновлений старий арочний міст, який будувався між замком і річкою. До нашого часу крім відновленого мосту збереглися залишки зовнішніх стін, підземелля, а також триярусна надбрамна вежа. Ця надбрамна вежа, збудована з червоної цегли, є візитною карткою міста Корець і саме вона зображена на його гербі.
Крім споглядання величних руїн, з замкової гори можна побачити все місто, як на долоні. А ще Корець має гарно збережений палац Горчинських, в якому відкритий історичний музей. Також мальовниче місто часто називають “християнською Меккою”, адже в невеликому місті розташувалося аж 7 храмів.

Адреса: Рівненська область, м. Корець

5.Селище Великі Межирічі

У селищі Великі Межирічі знаходиться декілька архітектурних пам'яток, вартих уваги. Перша згадка про Великі Межирічі з'явилася до середини 16 ст., коли цими місцями володіли князі Корецькі. Саме представники цього роду і збудували тут оборонну фортецю. В часи української визвольної війни замок неодноразово захоплювали козаки. Вже пізніше селище почало добре розвиватися, завдяки чого стало містом і отримало Магдебурзьке право. При цьому тут дуже часто змінювалися власники — після Корецьких ще були Ліщинські, Любомирські, Яблонські. І саме князь Яблонський близько до кінця 18 ст. програв Великі Межирічі в карти хорунжому Яну Стецькому.
Отож одна з яскравих пам'яток селища — Палац Стецьких, який будувався на місці колишньої фортеці князів Корецьких. Комплекс в стилі класицизму був зведений за проектами відомого польського архітектора Доменіко Мерліні в кінці 18 ст. Палац складався з основного центрального корпусу з двома поверхами і флігелями по обидва боки. Флігелі з основним корпусом були з'єднані гарними галереями. Весь комплекс містив головний фасад, прикрашений портиком з чотирма колонами і садовий, в якому звели шість колон та балкон. Навкруги палацу був розбитий прекрасний парк, з доглянутими алеями, альтанками, а внизу— створені штучні озера, в яких розвели форель.
В 1831 році після польського повстання розкішний маєток був конфіскований у нащадків Стецького царським урядом.
З минулого століття в палаці Стецького розташована школа-інтернат, а в наш час його почали потроху реставрувати.

Ще одним пам’ятником архітектури України в Великих Межирічах — є Костел святого Антонія. Цей католицький храм будувався з каменю в той час, коли містечко було у власності вищезгаданих Любомирських. За панування тут князя Домініка Любомирського в середині 17 ст. з'являється колегіум ордену піарів. В ньому спочатку навчалося до 20 унів, а згодом — більше двох сотень. Викладачі перекладали твори, створювали посібники для каліграфії. колегіум мав велику бібліотеку та езаменазійний зал. На початку 18 ст. на 20 років розтягнеться будівництво храму святого Антонія. Високий костел зводили за проектом архітектора Войцеха Ленартовича. Храм побудований в стилі барочної архітектури з симетричним парадним входом, двома однаковими вежами, арочними вікнами, чіткими портиками та досить глибоким підвалом.
На початку 18 ст. костел був зруйнований пожежею, а відновили його аж всередині століття. В перші десятиріччя 20 ст. храм був відкритий, а після війни — зачинений. На жаль, в наш час ця велична пам'ятка руйнується і дуже потребує реставрації. Жодна з будівель колегіуму не збереглася.

Також в Межирічах є старовинна Петропавлівська церква, яку побудували в 1733 році. Унікальність її в тому, що зведена вона з дерева на кам'яному фундаменті. Будувався храм одноверхим, а до нього прибудовувалися ганки. В кінці 19 ст. поруч з’явилася дзвіниця, кошти на яку збирали прихожани і виділила місцева влада. На жаль, в кінці 20 ст. з церкви зникли кілька старовинних і дуже коштовних ікон.
Зараз яскраво блакитний храм, який добре зберігся, а недавно був частково відреставрований, відкритий для прихожан та туристів.

Адреса: Рівненська область, с. Великі Межирічі

 Читати ще:

• 5 чудес українських глибинок, про які не всі знають
• 7 кав’ярень Ужгорода, де кава найсмачнiша
• Кінотуризм: які фільми знімали в Україні
• 7 локацій Полтави, які вас приємно здивують
• ТОП-7 найромантичніших місць Карпат